підпрягти

підпрягти
[п'ідпр'агти/]
-р'ажу/, -р'аже/ш, -р'ажеимо/, -р'ажеите/; мин. -р'і/г, -р'агла/; нак. -р'ажи/, -р'аж'і/т'

Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.

Игры ⚽ Поможем написать курсовую

Смотреть что такое "підпрягти" в других словарях:

  • відпрягти — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • підпрягти — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • відпрягти — див. відпрягати …   Український тлумачний словник

  • підпрягти — див. підпрягати …   Український тлумачний словник

  • відпрягати — а/ю, а/єш, недок., відпрягти/, яжу/, яже/ш; мин. ч. відпря/г, прягла/, прягло/; док., перех. Звільняти коней, волів тощо від упряжі …   Український тлумачний словник

  • відпрягатися — а/ється, недок., відпрягти/ся, яже/ться; мин. ч. відпря/гся, прягла/ся, прягло/ся; док. Звільнятися від упряжі (про коня, вола тощо) …   Український тлумачний словник

  • відпряжений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відпрягти …   Український тлумачний словник

  • відпряження — я, с. Дія за знач. відпрягти …   Український тлумачний словник

  • підпрягати — а/ю, а/єш, недок., підпрягти/, яжу/, я/жеш, док., перех. 1) Впрягати, додатково до вже запряжених коней, волів і т. ін. || перен., розм. Залучати додатково кого небудь до якоїсь справи, роботи і т. ін. 2) Те саме, що запрягати 1) …   Український тлумачний словник

  • підпрягатися — а/юся, а/єшся, недок., підпрягти/ся, яжу/ся, я/жешся, док. 1) Впрягати себе до упряжки на допомогу коням, тягловій худобі. || перен., розм. Братися допомагати кому небудь у чомусь. || розм. Втручатись у розмову, маючи на меті продовжити розмову… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»