- підпрягти
- [п'ідпр'агти/]
-р'ажу/, -р'аже/ш, -р'ажеимо/, -р'ажеите/; мин. -р'і/г, -р'агла/; нак. -р'ажи/, -р'аж'і/т'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
підпрягти
Смотреть что такое "підпрягти" в других словарях:
відпрягти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
підпрягти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
відпрягти — див. відпрягати … Український тлумачний словник
підпрягти — див. підпрягати … Український тлумачний словник
відпрягати — а/ю, а/єш, недок., відпрягти/, яжу/, яже/ш; мин. ч. відпря/г, прягла/, прягло/; док., перех. Звільняти коней, волів тощо від упряжі … Український тлумачний словник
відпрягатися — а/ється, недок., відпрягти/ся, яже/ться; мин. ч. відпря/гся, прягла/ся, прягло/ся; док. Звільнятися від упряжі (про коня, вола тощо) … Український тлумачний словник
відпряжений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відпрягти … Український тлумачний словник
відпряження — я, с. Дія за знач. відпрягти … Український тлумачний словник
підпрягати — а/ю, а/єш, недок., підпрягти/, яжу/, я/жеш, док., перех. 1) Впрягати, додатково до вже запряжених коней, волів і т. ін. || перен., розм. Залучати додатково кого небудь до якоїсь справи, роботи і т. ін. 2) Те саме, що запрягати 1) … Український тлумачний словник
підпрягатися — а/юся, а/єшся, недок., підпрягти/ся, яжу/ся, я/жешся, док. 1) Впрягати себе до упряжки на допомогу коням, тягловій худобі. || перен., розм. Братися допомагати кому небудь у чомусь. || розм. Втручатись у розмову, маючи на меті продовжити розмову… … Український тлумачний словник
